|
Кількість
|
Вартість
|
||
|
|
|||
.png)
"Симфонія тиші":
Незважаючи на все, що з ними сталося, Юра та Володя вирішили дати шанс своєму коханню та жити разом у Харкові. Але тиск, пов'язаний із необхідністю жити в таємниці, дедалі сильніше тисне на Юру. Музикант впадає у творчу кризу, яку він топить у алкоголі. Володя намагається зробити все, щоби зняти депресію Юри. Однак незабаром він розуміє, що зможе знову знайти себе, тільки повернувшись до ліберальнішої Німеччини. Невже це кінець їхніх стосунків? Чи Володя готовий залишити все у минулому та почати все з чистого аркуша?
"Літо в піонерській краватці":
Юра повертається до піонерського табору своєї юності через двадцять років. Його серце б'ється в унісон із диханням минулого. Там, у руїнах піонерського табору, де колись кипіло життя та пульсували пристрасті, він сподівається знайти відповіді на свої запитання та знайти шлях у справжнє, до людини, яку колись любив. Ця історія про те, що СРСР був далекий від ідеалу, що за маскою рівності та справедливості кипіли переживання, пристрасті, потяги та почуття, які не завжди вписувалися у рамки моралі. Вона показує, що не все було гладко, правильно і безлико, що багато людей страждали від різних соціальних та моральних проблем. Але незважаючи на це, вони продовжували любити, мріяти і прагнути своїх цілей. Це історія про те, що життя не обмежується рамками однієї епохи, що кохання може залишатися назавжди і що майбутнє, здавалося б світле, може виявитися не таким уже й ідеальним. "Юра повертається до піонерського табору" - це книга про життя і кохання, про те, що навіть у руїнах минулого можна знайти дорогу до свого щастя.
"Про що мовчить ластівка":
«Хоч би що трапилося, не втратите одне одного. Що б не сталося, не втратите себе», – обіцяли вони один одному в далекій юності. Але життя розпорядилося інакше, і вони втратили одне одного довгі роки. Володя та Юра прожили своє життя, збудували свої кар'єри, але щось завжди було не так. І тільки через двадцять років вони виявили, що вони ще люблять один одного. Але чи можливо збудувати своє майбутнє на руїнах давно забутого минулого? Чи краще залишити його за плечима та почати все з чистого аркуша? Вони вирішили ризикнути і відшукали дорогу назад до свого кохання. Їхній шлях був важким і складним, але вони не здалися і змогли відновити свої стосунки. Ця книга про кохання, про те, що час не завжди зцілює рани, про те, що іноді потрібно повернутися в минуле, щоб зрозуміти, що ніхто не знає, що чекає на нас у майбутньому. І про те, що в коханні немає перешкод і кордонів, і що навіть на руїнах минулого можна збудувати своє щасливе майбутнє.